БУДІВНИЧИЙ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ – НАРОДНИЙ УЧИТЕЛЬ УКРАЇНИ, ПОЧЕСНИЙ ПРОФЕСОР УНІВЕРСИТЕТУ – ПЕТРО ЛОСЮК

На базі Яворівського ліцею імені Петра Лосюка відбулася І Всеукраїнська науково-практична конференція «Гуцульська школа як феномен етнопедагогіки: педагогічні ідеї Петра Лосюка у вимірах сучасної освіти», присвячена 90-річчю від дня народження Народного вчителя України, члена-кореспондента НАПН України, почесного професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, педагога та дослідника Гуцульщини – Петра Лосюка.

Співорганізаторами конференції виступили Національна академія педагогічних наук України, Творча навчально-наукова лабораторія «Гірська школа Українських Карпат», кафедра початкової освіти та освітніх інновацій Педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Яворівський ліцей імені Петра Лосюка.

Конференція об’єднала представників Міністерств освіти і науки України, науковців Національної академії педагогічних наук України, Карпатського національного університету імені Василя, дванадцятьох закладів вищої освіти, освітян регіону Українських Карпат, відомих краєзнавців, мистецтвознавців, представників влади, духовенства, народних й заслужених митців, випускників Яворівського ліцею, учнівську молодь та всіх, кому дорога постать Петра Лосюка.

Понад 200 учасників з різних куточків України та зарубіжжя зібралися, щоб вшанувати пам’ять видатного педагога, осмислити його педагогічну спадщину та обговорити актуальні питання розвитку освіти не лише Гуцульщини, а й усієї України та зарубіжжя.

Під час відкриття конференції ректор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Валентина Якубів, доктор економічних наук, професор, зазначила: «конференція об’єднала науковців, освітян і дослідників, які працюють над збереженням і розвитком українських педагогічних традицій. Особливо цінним є осмислення феномену гуцульської школи – унікального прикладу поєднання національної культури, виховання та сучасних освітніх підходів. Постать Петра Лосюка – це символ відданості українській школі, учням і рідній культурі. Його педагогічні ідеї й сьогодні залишаються актуальними, адже вчать нас будувати освіту, яка поєднує глибоку повагу до традицій із відкритістю до інновацій».

Голова Вченої ради університету Ігор Цепенда, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, наголосив, що «Петро Лосюк належить до тих освітян, які не просто працювали в школі, а формували цілу філософію української освіти, поєднуючи сучасну педагогіку з глибокими етнокультурними традиціями Карпатського краю. Його наукові ідеї та практичні напрацювання стали важливою основою розвитку гуцульщинознавства та української етнопедагогіки».

Особливо цінним були відеозвернення Василя Кременя, Президента Національної академії педагогічних наук України, доктора філософських наук, професора, дійсного члена (академіка) НАН і НАПН України, який багато років співпрацював з Петром Лосюком у формуванні наукових засад етнопедагогіки та розвитку української національної школи, вітання та доповіді Неллі Ничкало, академіка-секретаря відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсний члена (академіка) НАПН України, Георгія Філіпчука, доктора педагогічних наук, професора, дійсний члена (академіка) НАПН України, першого заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, почесного доктора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Лариси Березівської, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України, директора державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, Ольги Сухомлинської, доктора педагогічних наук, професора, академіка НАПН України, головного наукового співробітника державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, Мирослави Вовк, доктора педагогічних наук, професора, член-кореспондента НАПН України, завідувача відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Наталії Філіпчук, доктора педагогічних наук, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Громадської ради при МОН України.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася Олена Попова, головний спеціаліст відділу взаємодії з органами місцевої влади головного управління загальної середньої освіти Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України, яка наголосила на унікальності педагогічної спадщини Петра Лосюка, вказала на необхідність її збереження та поширенні кращих практик в освітньому процесі  закладів освіти України.

На пленарному засіданні та під час роботи секцій конференції звучали доповіді про постать Петра Лосюка як засновника гуцульської національної школи в Україні, його «Гуцульську школу» як феномен авторської школи Карпат, педагогіку Петра Лосюка, міжнародний досвід впровадження етнопедагогічних практик Гуцульщини у школах діаспори, підготовку майбутніх учителів початкової школи до реалізації етнокультурного компоненту в умовах мультикультурного класу тощо.

До участі в конференції долучилися й зарубіжні гості, представники української діаспори –  Соломія Ушневич та Леся Королик-Бойко.

Соломія Ушневич, доцент кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, кандидат філологічних наук, доцент, учитель School of Ukrainian studies in Yonkers NY (м. Нью-Йорк, США) презентувала наукову доповідь на тему: «Етнопедагогічний дискурс в українському освітньому просторі за кордоном: концептуальні засади Мирослава  Стельмаховича та Петра Лосюка», під час якої розкрила особливості освітньої діяльності та  педагогічних ідей двох сподвижників української народної педагогіки та наголосила на їх сучасне прочитання у закладах освіти української діаспори в США.

Леся Королик-Бойко, Амбасадор української культури і мистецтва, Посол Миру, голова Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» та Культурно-просвітницької асоціації «Mist-ІL Ponte», заслужена діячка естрадного мистецтва України (м. Губбіо, Італія), виступила з доповіддю на тему: «Гуцульські традиції та мистецтво як чинник всебічного розвитку особистості: крізь призму досвіду діаспори».

Модераторами конференції виступили директор Яворівського ліцею імені Петра Лосюка Вікторія Лосюк, доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, завідувач творчої навчально-наукової лабораторії «Гірська школа Українських Карпат» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Інна Червінська, директор регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк.

Під час урочистостей відзначено грамотами й подяками науковців та освітян, які продовжують справу Петра Лосюка та розвивають традиції гуцульської школи – Георгія Філіпчука, Світлану Романюк, Лесю Королик-Бойко, Наталію Філіпчук, Вікторію Лосюк, Ларису Корж-Усенко, Василя Лосюка. Медаллю «Будівничий України» нагороджено завідувачку творчої навчально-наукової лабораторії «Гірська школа Українських Карпат» Інну Червінську.

На конференції започатковано гуманітарну акцію науковців «Подаруй Яворівському ліцею імені Петра Лосюка книгу». До акції доєдналися викладачі кафедри початкової освіти та освітніх інновацій та інші  учасники наукового форуму, які поповнили шкільну бібліотеку раритетними науковими виданнями.

Колектив кафедри щиро вдячний Вікторії та Василю Лосюкам –  родині Петра Лосюка, педагогічному колективу Яворівського ліцею імені Петра Лосюка – за чудову організацію конференції, теплу атмосферу, гостинність і збереження пам’яті про видатного педагога. Завдяки їхній праці та відданості такі заходи не лише об’єднують людей, а й допомагають зберігати й передавати наступним поколінням духовну та культурну спадщину нашого народу.

За результатами конференції прийнято резолюцію, яка стане дороговказом для популяризації автентичної педагогічної спадщини Петра Лосюка, збереження етнокультурних надбань Гуцульщини та планується видання збірника наукових праць.